Коли і навіщо потрібен дитячий психолог?

   Виховувати дитину без проблем та хвилювань не можливо. Діти не слухаються, капризують і батьки не знають що робити з такою поведінкою дитини. Потрібно чи ні з цими труднощами звертатися до дитячого психолога?

   До спеціаліста звертаються частіше у період вікових криз (першого року життя, криза 3-х років, криза 7-и років). У психічному розвитку дитини проходять  серйозні зміни. Батьки не враховують цих змін у своєму спілкуванні з дитиною та використовують старі методи виховання, які вже не діють.

   Неслухняність, тривожність, конфліктність, агресія, реакції протесту  дитини на зауваження – все це дуже хвилює батьків. Правильно прийняте рішення – звернутися до дитячого психолога. Саме спеціаліст допоможе вам розібратися у причинах певної ситуації, дасть рекомендації стосовно сучасних виховних прийомів, а за необхідністю проведе індивідуальні заняття з дитиною. Буває і таке, що до дитячого спеціаліста звертаються після рекомендацій лікарів або вихователів.

    Тривожна та невпевнена у собі дитина, неуважна та дуже активна, демонстративна та конфліктна, така дитина буде відрізнятися від інших дітей у дитячому садку. В цьому випадку дитині потрібна психологічна допомога.

Є  ситуації, коли бажано звернутися на консультацію до дитячого психолога:

– період психологічної адаптації до дитячого садка, бо це час підвищеного емоційного навантаження на психіку дитини. Дуже важливо правильно оцінити психологічний стан дитини та надати їй своєчасну психологічну допомогу;

–  сімейні проблеми (розлучення батьків, конфлікти у сім’ї ). Навіть якщо ви вважаєте, що ці конфлікти  ніяк не відображаються на дитині, все ж таки має сенс звернутися до дитячого психолога для діагностування емоційного стану дитини або буде потрібен курс індивідуальних занять;

– психологічне  діагностування інтелектуального розвитку та емоційно-вольової сфери дітей. Від рівня розвитку цих сфер залежить майбутня успішність у навчанні першокласника. Дитячий психолог допоможе оцінити цей  рівень та дасть рекомендації стосовно вибору найбільш сприятливої для дитини навчальної програми для підготовки, виходячи з індивідуальних особливостей дитини;

– різкі зміни у поведінці дитини, особливо ознаки агресії, депресії, нав’язливі страхи та тривожність без наявних причин. За цими змінами може ховатися психологічна травма, про яку дитина не може прямо розповісти своїм батькам. Виявити  цю проблему  допоможе психологічна діагностика.