Привчаємо до медіаграмотності змалку

 Ме́діагра́мотність — рівень медіакультури, що стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції.

   В умовах війни російські окупанти поширюють фейки та намагаються вивідати дані, які допоможуть їм воювати проти України. Ворог також може перехоплювати ваші дані, заходи в чати й групи, щоб дізнатися інформацію, зламувати акаунти.


* Поширюйте офіційні оголошення, інформацію з перевірених джерел про можливість допомоги волонтерам тощо.

 

Будьте медіаграмотними людьми та привчайте до цього своїх дітей!

 

Як убезпечити себе онлайн?

* Діліться конфіденційною інформацією лише з тими, кому ви довіряєте.

* Перевіряйте, чи є людина, з якою ви розмовляєте, тою, за кого вона себе видає.

* Ніколи й нікому не давайте коди підтвердження СМС, навіть якщо ви знаєте цих людей.

* Увімкніть двоетапну перевірку, щоб додатково захистити свій обліковий запис.

*Налаштуйте «конфіденційність», щоб контролювати, хто може бачити вашу фотографію та додавати вас до груп.

* Перегляньте історію листувань та членство в групах. Розгляньте можливість очищення історії чату.

* Не фотографуйте і не фільмуйте, як працює наша ППО, пошкоджену інфрастуктуру, місця прильотів ворожої зброї, розташування наших військових. Пам’ятайте про мінну безпеку!

 * Перевіряйте джерела. Не вірте новинам з першої ліпшої стрічки чи репосту, довіряйте тільки офіційним джерелам. Пам’ятайте, що фейки поширюються швидше, ніж правда!

* Надсилайте скарги на будь-які контакти, які здаються шахрайськими, з яких надсилають погрози чи інші небезпечні повідомлення.

* Не поширюйте сумнівні пости, не репостіть неперевірену інформацію з приводу воєнного стану або ситуації в країні.

*  Якщо ви створюєте контент – не пишіть непідтверджені факти про війну, навіть, якщо дуже хочеться поділитися «сенсацією».

* Відрізняйте думку експертів від думок звичайних людей, любителів теорій змови, емоційних та маніпуляційних висловлювань, тим паче, не вступайте з ними в дискусії та суперечки.  Російські ЗМІ – навіть ті, які звуться у них «демократичними» - часто поширюють дезінформацію. Не перетворюйтесь на жертву пропаганди. Думайте критично!

А головне, цікавтесь, як проводить свій час ваша дитина у медіапросторі, говоріть їй про його небезпеку та вчіть медіаграмотності!

Рекомендації для батьків

Якщо дитина ще «не знайома» з гаджетом

- Не піддавайтеся всіляким «мамо-тату, купи!» якомога довше. Ліпше не використовуйте жорстке та безапеляційне «ні». Просто м’яко поясніть дитині, що для неї це шкідливо, і переведіть її увагу на іншу діяльність.
-  Опирайтеся цифровій експансії разом. Домовтеся з батьками друзів та однолітків вашої дитини не купувати дітям смартфони-планшети. Крім того,   що в дитини буде значно менше спокус, у вас з’являться однодумці, здатні  підтримати у разі потреби.
- Знайдіть альтернативу проведенню часу в інтернеті. Нею може стати будь-яка спільна з дитиною діяльність: хатня робота; ігри; читання книжок; відвідування зоопарків, музеїв, кінотеатрів; спортивні заняття; подорожі.
- Головне, щоб діяльність була дитині цікава та несла і їй, і вам задоволення.
-  Спілкуйтеся з дитиною якомога частіше, прагніть, аби вона вам довіряла. Виявляйте свою любов до неї:
  • дивіться їй в очі;
  • обнімайте частіше;
  • вислуховуйте уважно;
  • смійтеся разом.
-  Нехай усі ваші контакти будуть емоційно насиченими і сповненими тепла. Якщо ви демонструєте дитині, що вона є тягарем для вас, ігноруєте її бажання й потреби, і у вас вдома лежить планшет/ноутбук/смартфон, ви самі прочиняєте для неї двері в інтернет-залежність і ризикуєте «прогавити» початок її розвитку.
- Підтримуйте самостійність вашої дитини. Залишайте їй вільний час, який вона може витрачати як завгодно — на свій розсуд. Дозвольте будувати фортеці з подушок і гратися в грязюці. Підтримуйте будь-які здорові зацікавлення та хобі дитини. Надавайте дитині можливість побути на самоті.


Якщо дитина вже «залипла у цифру»

  • Не впадайте у відчай. Усе можна виправити.
  • Не забирайте у дитини девайс. Вона сприйме це як агресію, порушення особистих меж, приниження. Крім того, різке зникнення об’єкта залежності без будь-якої заміни може мати різко негативні наслідки.
  • Зменшуйте час «спілкування» з девайсом поступово. Для початку встановіть чіткі правила його використання:
  • виділіть певний час — не більше ніж півгодини на день для дошкільника;
  • виділіть певні місця в квартирі та забороніть користуватися девайсом в інших, наприклад, у кухні, в спальні;
  • Запропонуйте згодом цікаві й захопливі для дитини заняття саме у встановлений час і визначеному місці. Так, непомітно для дитини ви поступово «відвоюєте» її у девайса.
  • Показуйте особистий приклад і діставайте власний девайс при дитині якомога рідше і винятково для розв’язання конкретного завдання.
  • Приділяйте дитині увагу. Якомога частіше дивіться їй в очі. Вибудовуйте довірливі стосунки. Демонструйте свою любов і душевне тепло. Проводьте якомога більше часу разом.
  • Концентруйтеся разом на кожному процесі й шукайте те, що дає почуття радості та задоволення. Практикуйте разом з дитиною усвідомленість: коли разом їсте, звертайте увагу на смак, зовнішній вигляд продуктів; під час прогулянки — на запахи навколо, відчуття вітру на обличчі, звуки дощу; під час спілкування — не відволікайтеся ні на що інше.
  • Намагайтеся поступово замінювати задоволення, отримані за допомогою девайса, на задоволення із реального життя.
  • Створюйте спокійну і просту обстановку довкола дитини. Будьте організовані. Підтримуйте передбачуваний і розумний розклад дня. Уповільніть ритм життя, не поспішайте, не метушіться. Насолоджуйтеся кожною миттєвістю і простими речами в житті.
  • Гуляйте з дитиною якомога більше на свіжому повітрі. Ліпше не на гамірних вулицях, переповнених сенсорними стимулами — мерехтінням вогнів, шумом машин тощо, а в парку, в лісі, на природі
  • Не бійтеся, якщо дитині стане нудно. У нудьзі, не заповненій інтернетом, криються колосальні можливості: саме в ній рукавичка перетворюється на щеня, а з гілок будується фортеця. У ній народжуються плани і кроки з їх реалізації, створені самою дитиною. Можливо, це станеться не одразу: нічого не народжується швидко. Але не прагніть одразу заповнити час дитини і вигадати їй заняття — не позбавляйте її ініціативи і відповідальності.
  • Не робіть трагедії з можливих «зривів». Продовжуйте працювати далі, і вам все вдасться.