Музичний керівник 
Селегей Тетяна Григорівна

Освіта: вища

Стаж: 45 років

Професійне кредо: "Музичне виховання - це не виховання музиканта, а перш за все це виховання людини".

                  Виховуємо музикою

  Музика – один із видів мистецтва, який є засобом пізнання оточуючого світу й формування особистості. Музика здатна передавати почуття та емоції людей, їхній настрій і думки. Вона є тим видом мистецтва, що безпосередньо впливає на чуттєву сферу особистості, а відсутність реальних зорових факторів, безпосередньо пов’язаних з музичним змістом, зумовлює силу її емоційно-чуттєвого впливу. Виконуючи функцію соціалізації, музика сприяє формуванню особистості, розвитку її самопізнання та самовираження. Музика впливає на формування світогляду людини та є своєрідним засобом міжособистісного спілкування. Відображаючи життя, музичне мистецтво утверджує моральну красу людини, розкриває багатство духовного світу, наголошує на вічних людських ідеалах, таких як відданість, дружба тощо. Діти особливо гостро відчувають прекрасне і тягнуться до нього. 

   Музика – це унікальний, універсальний засіб людського спілкування, який долає кордони і час. За допомогою музики людина не просто має можливість розповісти про себе, свій внутрішній світ, свої почуття та переживання, але й може стати зрозумілою іншим людям. Окрім соціально-морального аспекту, музичне виховання має велике значення щодо формування у дітей естетичних почуттів.  

     Залучаючись до культурної музичної спадщини, особливо – до національної, дитина пізнає еталони краси, засвоює цінний мистецький досвід поколінь. Музика розвиває дитину розумово. Окрім відомостей про музику, які мають пізнавальне значення, бесіда про неї торкається різноманітних життєвих ситуацій, вчить дітей аналізувати, встановлювати взаємозв’язки тощо. Словник дітей збагачується доступними їм музичними термінами, образними словами і виразами, які характеризують настрої, почуття, які передаються за допомогою музики.

  Музика як вид мистецтва має, зокрема, наступні характеристики: 

 музика є мистецтвом інтонації. Музична інтонація (навіть складається з двох-трьох звуків), на відміну від мовної, несе в собі музичний образ. У музичній інтонації закладено основний зміст музики. Це звукове, матеріальне втілення музичної ідеї, задуму художника. Через інтонацію в музиці відображаються людські почуття, уявлення, явища навколишнього світу. 

 музика – це мистецтво особливих виразних засобів. У музиці, як і в інших видах мистецтва, матеріальне втілення художнього образу досягається за рахунок використання спеціальних засобів виразності. Слухачеві слід визначити, за рахунок яких виразних засобів народжується інтонація в музиці, створюється художній образ. Музичний звук, який проспівують або видобувають з допомогою музичного інструмента, володіє наступними властивостями: висотою, тривалістю, динамікою і тембром. Емоційний вплив музики на людину закладено вже в самих властивості музичного звуку. Ці ж властивості визначають і засоби музичної виразності, до яких належать лад, ритм і метр, мелодія, гармонія, форма. 

 музика є багатожанровим та багатостильовим мистецтвом. Існують такі види (жанри) музики: пісня, симфонія, опера, романс, танець, марш, балет, шлягер. До стилів музики належать – класичний, фольклорний, старовинний, сучасний, авангардний та інші стилі.

  

Музичний керівник
Костюченко Ірина Василівна

Освіта: вища

Стаж: 37 років

Професійне кредо:  

"Де є бажання - там знайдеться шлях не споглядати й говорити, а створювати і робити".

Музичне виховання – галузь естетичного виховання; організований педагогічний процес, спрямований на виховання музичної культури, розвиток музичних здібностей дітей з метою становлення творчої особистості дитини.

    Завдання музичного виховання в ЗДО, які підпорядковані загальній меті всебічного і гармонійного виховання особистості дитини і будуються з урахуванням своєрідності музичного мистецтва і вікових особливостей дошкільників, вони є наступними: 

 виховувати любов та інтерес до музики (це завдання вирішується шляхом розвитку музичного сприймання, слуху, які допомагають дитині гостріше відчути й осмислити зміст почутих творів); 

 збагачувати музичні враження дітей, ознайомлюючи їх з різними музичними творами; 

 ознайомлювати дітей з найпростішими музичними поняттями, розвивати навички слухання музики, співу, музично-ритмічного руху, гри на дитячих музичних інструментах; 

 розвивати емоційну чутливість, сенсорні здібності і ладовисотний слух, відчуття ритму, формувати співочий голос і виразність рухів; 

 прищеплювати елементарні співочі та рухові навички, добиваючись простоти, природності й виразності виконання музичних творів; 

 сприяти виникненню і формуванню музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику; 

 розвивати творчу активність в усіх доступних дітям видах музичної діяльності. 

Усі перелічені завдання є взаємопов’язаними та видозмінюються залежно від віку дитини.

Разом з сім'єю

   Перші прояви музикальності у дитини завжди помічаються її рідними. Досвід спілкування з дорослими, емоційна обстановка в родині, рівень культури, який поширюється на всі сфери взаємодії членів сім’ї, – все це засвоюється дитиною з народження та є визначальним для її подальшого розвитку. Любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших творчих досягнень малюка. Раннє залучення дитини до музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку її сенсорних здібностей, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання емоційного і раціонального, духовного життя у майбутньому. Батьки, а не лише музичні керівники та вихователі, повинні сприяти залученню дітей раннього та дошкільного віку до музики. Для цього можна влаштовувати дітям вдома щоденні заняття з інструментального музикування, слухання музики чи співу. Це надасть дітям змогу із захопленням відкривати для себе нові сторінки музики і проводити більше часу з батьками.

   На музичному занятті вдома батьки можуть використовувати такі види музичної діяльності: слухання музики; спів; гра на музичних інструментах (спочатку на простому – трикутнику, брязкальцях, барабанчику, а потім на складніших – сопілочці, ксилофоні, металофоні, фортепіано); гра під фонограму тощо. Також заняття можна урізноманітнити створенням з дітьми власної музики, зокрема: пісень; музичних казок та історій; мініатюрних інструментальних п’єс тощо. Домашні музичні заняття на початковому етапі можуть тривати 10–15 хвилин, але бажано проводити їх в один і той самий час і найголовніше – щодня. Поступово тривалість заняття можна збільшувати. Для домашніх музичних занять необхідно створити відповідні умови. У кімнаті, де проходитиме заняття, має бути світло, затишно, ніщо не повинно відволікати увагу. Потрібно вимкнути мобільні телефони, телевізор, радіо, адже ці 10–15 хвилин будуть присвячені лише батькам-педагогам, їхнім дітям та музиці. Якщо дитина захотіла влаштувати самодіяльний концерт вдома – батькам варто натхненно підтримати цю ідею. Готуватися до домашнього музичного заняття слід дуже ретельно й відповідально.

   Більшість батьків не мають музичної освіти і та це не є обов’язковою умовою реалізації домашнього музичного виховання. Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють у дитячому садку. Крім того, на домашніх музичних заняттях є можливість ознайомлювати дітей з новими музичними творами, які знають батьки. Але потрібно зважити на те, що ці твори мають бути зрозумілими дітям. Дитина дуже емоційно реагує на голос і рухи своїх батьків, із задоволенням наслідує їх

   Батьки мають спонукати своїх дітей до музичної творчості, брати разом з ними участь різних творчих заходах, влаштовувати родинні свята, вечори розваг, створювати імпровізовані оркестри. Великий виховний потенціал мають родинні свята. День Матері, День Батька, Дні народження, які супроводжуються піснями, танками, віршами, не лише згуртовують родину, а й допомагають сформувати у дитини ціннісні поняття, розкривати її творчі здібності. Батькам слід прищеплювати своїм дітям любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до ветеранів війни, літніх людей тощо.

Музика для інтелекту

     Будь-який сучасний педагог розповість про величезний вплив музики на розвиток дитини. Музика — феноменальне явище, яке надає нам великі можливості ще й для того, щоб навчати дітей основ наук. Встановлено: ритм і висота музичного звука впливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія — на роботу правої. Це означає, що музика сприймається нами завдяки інтеграції процесів в обох півкулях, посиленню міжцентральної і міжпівкульної взаємодії. Причому сприйняття музики може відбуватися на свідомому і на підсвідомому рівнях.

   У дитини права півкуля мозку розвивається швидше, ніж ліва, тому більше впливає на розвиток психічних процесів. Для дошкільнят характерні мимовільність поведінки, підвищена емоційність, їхня пізнавальна діяльність більш безпосередня, цілісна, образна.  

    Система навчання дошкільнят, що склалася за функціонування попередніх програм, не враховує цих особливостей і орієнтована на сприйняття лівою півкулею, що призводить до надмірного стимулювання її функцій, які малятам ще не властиві, й водночас гальмуються функції правої півкулі. Відомо також, що "лівопівкульний акцент" в освітній роботі спричиняє порушення міжпівкульної взаємодії та виникнення неврозів. проблему можна розв'язати використовуючи на заняттях та в організованій діяльності дошкільнят музику, оскільки музичний фон, музичні ігри та вправи стимулюють роботу обох півкуль головного мозку водночас, адже процес переробки поданої музичної інформації відбувається і в лівій, і в правій півкулях.

   Крім того, велике значення має соціалізуюча сила ритму, яка виявляється у групових діях дітей, допомагаючи їм розпочинати і завершувати діяльність одночасно.