На сучасному етапі розвитку суспільства право не тільки охоплює більшість сфер людської життєдіяльності, а й розширює межі своєї дії в міру ускладнення суспільних стосунків.

  Правове виховання особистості в цілісному педагогічному процесі необхідно розглядати з урахуванням вікового аспекту. Дитинство – унікальний період, коли формуються риси характеру, основи моделі поведінки, ставлення до себе і навколишнього світу. Мала дитина подібна до губки, яка жадібно вбирає уміння, знання, погляди та думки. Тому моральні основи правового виховання закладаються саме в дитинстві у моральних відносинах у родині, дитячому колективі. Якщо кожна людина змалечку засвоїть, що вона є людиною, особистістю, що вона має людські права, честь і гідність, може вільно висловлювати свої думки, тільки тоді вона зможе впливати на перебіг подій у суспільстві і брати участь у побудові дійсно незалежної демократичної правової держави.

   Найперше суспільне середовище, до якого потрапляє дитина, – це дитячий садок, який у взаємодії з сім’єю має створити належні умови для забезпечення фізичного, психічного здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, набуття життєвого досвіду.   Дошкільний вік – період, коли в дитини формуються уявлення про навколишній світ, явища суспільного життя, взаємини між людьми. Вступаючи у життя, малюки мають засвоїти багато правил, які склалися в суспільстві. Життя малюка сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій та перешкод. І саме дорослі повинні навчити знаходити вихід із них, почуватися впевнено й комфортно, бути готовими до труднощів та їх подолання.

   Завдання освітян – виростити компетентну особистість, здатну самостійно приймати рішення, визнавати свої помилки, відстоювати свою гідність, реалізовувати природні можливості. Необхідно підкреслити, що система правової освіти і виховання має бути безперервною, починаючи з дошкільного закладу, продовжуючи у школі, вузі.

   В основу системи правового виховання дошкільників необхідно поставити «нероздільну» програму морально-правового виховання, тобто у правовиховній роботі з дошкільниками дуже важливо поєднувати зміст, форми і методи правового та морального виховання. Виділяти тільки правові норми, не пов'язуючи їх з моральними, недоцільно. Адже на практиці дитина не стикається з ситуаціями, які вимагають тільки юридичної оцінки без звертання до моральних уявлень, поглядів, почуттів. У сім'ї, дитячому садочку і тим більше, починаючи з першого року навчання, дитині доводиться стикатися з певними правилами поведінки, вибирати певне ставлення до них: бути чемною, чесною, справедливою, поважати старших, цінити працю інших, не ображати слабших і т.п. Для дітей ці явища виступають і як моральні, і як правові, тому що вони ще не можуть розділити морально допустиме і законне. Ці поняття виступають як єдине ціле. З розвитком таких якостей, як чесність, справедливість, дисциплінованість та інших, у дітей формується і певне морально-правове ставлення до встановленого порядку вдома, у школі, на вулиці.

    У формуванні моральних стимулів і норм поведінки дитина усвідомлює свої права й обов’язки, як члена родини, члена колективу у дошкільному закладі крізь призму уявлень: бажаного і належного, припустимого і небажаного, можливого і заборонного. Дитина приходить у школу з визначеною свідомістю своїх звичок, потреб і обов’язків.

ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ Є:

· створення умов для формування у дітей правової компетентності;

· ознайомлення з соціально-правовими нормами і правилами поведінки у формі, що відповідає віку;

· формування у дітей: соціальної відповідальності, здібностей розуміти і оцінювати свою поведінку і вчинки оточуючих людей, навичок спілкування в різних ситуаціях з орієнтацією на ненасильницьку модель поведінки;

· виховання у дітей шанобливого і терпимого ставлення до людей незалежно від їх походження, расової та національної належності, мови, статі, віку, особистісного та поведінкового своєрідності, в тому числі зовнішнього вигляду і фізичних вад;

· сприяння процесу формування у дітей: почуття власної гідності, своєї думки і навичок його вираження, умінь конструктивного вирішення конфліктів і суперечок; виховання поваги до гідності і думки іншої людини;

· створення в дошкільному навчальному закладі правового простору і умов для підвищення кваліфікації вихователів у сфері правового виховання;

· підвищення рівня правової культури педагогічного складу дошкільного освітнього закладу та батьків дітей, які відвідують дитячий сад;

· створення умов для організації взаємодії сім'ї та дошкільного навчального закладу з питань правового виховання та залучення батьків у правовиховний процес;

· підвищення рівня соціально-правової захищеності дітей як в дошкільному навчальному закладі, так і в сім'ї;

· формування у батьків розуміння відповідальності сім'ї за дитину, за дотримання його прав, необхідності створення в родині взаємин, заснованих на розумінні, турботі, ненасильницьких способи спілкування;

· надання необхідної допомоги сім'ям у здійсненні правовиховної діяльності.

Коли порушуються права дитини?

• Коли немає безпеки для її життя та здоров'я.
• Коли її потреби ігноруються
• Коли не задовольняються її основні потреби.
• Коли щодо дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
• Коли порушується недоторканність дитини.
• Коли завдається шкода здоров'ю дитини.
• Коли дитину ізолюють.
• Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім'ї рішення.
• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.
• Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
• Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
• Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.
• Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).
• Коли порушують статеву недоторканість дитини.
• Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо на це нема рішення суду.
• Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.
• Коли дитині не надається право робити помилки.

ДІТЯМ ДОСТУПНІ ТАКІ ЧОТИРИ ГРУПИ ПРАВ:

1. Права на гідне існуванняі, виживання, що включає право на життя і здоров'я, житло, їжу, ім'я, родину, турботу батьків, громадянство.

2. Права на розвиток, освіту, відпочинок і дозвілля.

3. Права на захист від приниження, насильства та експлуатації, а також особливі права дітей-інвалідів та сиріт.

4. Права на свободу слова, думки та діяльності.

Корисні    посилання: